call

[kɔːl] 1. v

1) оклика́ти; гука́ти; кли́кати

2) назива́ти, зва́ти; дава́ти ім'я́

What is it called? — Як це зве́ться?

to call names — ла́ятися

3) виклика́ти; заклика́ти; склика́ти

to call a meeting — склика́ти збо́ри

to call smb.'s attention to smth. — зверта́ти чию́сь ува́гу на щось

4) буди́ти

5) захо́дити (кудись - at); відві́дувати (когось - on, upon)

to call at a house — зайти́ в дім

to call up(on) a person — відві́дати кого́сь

6) вважа́ти

I call this a good house — я вважа́ю, що це хоро́ший дім

•

- call at

- call away
- call back
- call down
- call for
- call forth
- call in
- call into
- call off
- call on
- call out
- call over
- call round
- call to
- call up
- call upon 2. n

1) о́клик; по́клик

2) крик (тварини тощо)

3) за́клик; сигна́л

4) ви́клик; телефо́нний ви́клик

one call was for him — оди́н раз виклика́ли його́

5) перекли́чка

6) покли́кання; по́тяг до

7) відві́дини; відві́дування; візи́т

to pay a call — відві́дати, зроби́ти візи́т

8) захо́дження в порт; зупи́нка (поїзда) на ста́нції

9) запро́шення; пропози́ція (місця, посади, кафедри)

10) потре́ба, по́пит; вимо́га про спла́ту бо́ргу

on call — за вимо́гою

11) необхі́дність, потре́ба

you have no call to blush — вам нема́ чого́ червоні́ти

12) ва́бик, лове́цький пи́щик

••

at call — напогото́ві

within call — поблизу́

call of duty — почуття́ обо́в'язку